Вербна неділя 2022: яких традицій необхідно дотримуватися

Сьогодні, 17 квітня, в Україні святкують Вербну неділю. Це свято християни відзначають щороку в останню неділю перед Великоднем. Саме із Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень.

Про це повідомляє «Оперативна Україна інфо».

Вербна неділя – це дванадесяте свято, яке означає вхід Господній в Єрусалим напередодні його надлюдських траждань та смерті на Голгофі. Цього дня у православних вірян прийнято ходити до церкви, освячувати вербу та проводити різні ритуали, які вже стали традиційними.


Символом свята є верба. І це невипадково, адже її гілочки символізують пальмові, якими іудеї вітали Ісуса, коли він входив до

Єрусалиму.

Враховуючи те, що на території України пальми природним чином не ростуть, їх замінили на вербу, як символ нового життя і пробудження після довгого сну.

Що потрібно нести до церкви на Вербну неділю

За традицією у Вербну неділю в церкві освячують саме гілочки верби. Також віряни ставлять свічки за здоров’я своїх близьких, просять святих за добробут у родинах. Після богослужіння, коли вертаються додому, то намагаються одразу посадити одну або кілька гілочок в землю біля хати, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”. Решту обов’язково несли до хати і ставили перед образами.

Якщо ж заставали когось з членів сім’ї, хто проспав службу і не прийшов до церкви, то били гілочками верби і промовляли: “Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечке червоне яєчко!”.

А дівчата і хлопці жартома билися освяченою вербою перед церквою та дорогою додому і голосно вигукували: “Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!”.

Самі гілочки залишають до наступного року – їх присутність в будинку відганяє злих духів.

Освячена верба вважається священною, а тому топтати гілочки заборонялося. Тому навіть дуже дрібне гілля, яке залишалося, намагалися спалити у вогні.

З давніх-давен жінки пекли печиво з додаванням вербних бруньок – вірили, що той, хто з’їсть частування, буде здоровим. Згодовували випічку і худобі, щоб захистити поголів’я від хвороб. Також було прийнято робити відвар з вербних бруньок і купати в ньому маленьких дітей, даруючи сили.

Що не можна робити у Вербну неділю

Православна церква в цей день забороняє:

  • прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
  • вишивати і в’язати;
  • готувати гарячі страви;
  • сваритися, ображатися, пліткувати;
  • влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.

Вербна неділя припадає на період посту, тому в цей день заборонено вживати їжу тваринного походження. Але церква дає послаблення і дозволяє з’їсти трохи риби і випити вина. В цілому, на святковому столі повинні бути присутніми страви тільки з рослинних компонентів.

Чудодійні властивості верби:

  • Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
  • Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
  • Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
  • Вербою на Юрія виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
  • Вербою в давнину відводили грозові хмари — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
  • Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за віруванням, велику руйнівну силу вогню;
  • Вербові котики, освячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
  • З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
  • Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
  • Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”;
  • Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
  • Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
  • У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
  • Коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
  • Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.

Народні прикмети на Вербну неділю:

  • Якщо у цей день нема заморозків — чекайте щедрий врожай фруктів.
  • Сонце і відсутність вітру у Вербну неділю віщують тепле літо.
  • Якщо у цей день сильний вітер, то весь літній сезон погода буде змінною.
  • З’їсти шматочок освяченої верби — отримати успіх у своїх справах.
  • Закликати кохану людину подумки у свій дім — пришвидшити її прихід у ваше життя.
  • Якщо на Вербну неділю йде дощ, то весь врожай буде хорошим.
  • Посадиш кімнатну рослину в будинку у цей день — принесеш достаток у дім.
  • Мороз на Вербну неділю — до гарного врожаю ярових хлібів.

Читайте також: «Благодійний фонд Віктора Лещинського» підписав меморандум про співпрацю із Іспанською асоціацією.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу!

Юрій Іванов

 

320

Юрій Іванов

Головний редактор