Свободи без духовності не буває

“Панівне місце посідають норми полегшені…”

Коли люди ставлять головним у своєму житті матеріальне, тоді відбувається згасання духовного життя, зростає байдужість і, навіть, часто ворожість до всього духовного. І найстрашніше те, що втрачається віра в Бога і, відповідно, у безсмертя душі.

Норми поведінки, які виховувалися християнською вірою впродовж століть і за якими люди жили повнокровним життям, втрачають свою силу й відходять у минуле. Панівне місце посідають норми полегшені, які мало до чого зобов’язують сучасних людей, вивільняючи їх від почуття морального обов’язку і перед самим собою, і перед ближніми, а, відповідно, й перед Батьківщиною.

Люди отримують все більше прав, але в них залишається все менше обов’язків, а це породжує безвідповідальність навіть за своє власне життя.

“Свобода потрібна людині для задоволення високих духовних творчих запитів…”

Ми спостерігаємо, як люди добровільно відмовляються від свободи заради отримання матеріальних благ. Вони, побачивши, а більше – наслухавшись про блага в Європі, забажали такого життя й собі. Але не створити ці блага своїм умом і своїми руками, як того досягли європейці, а отримати все і сьогодні, заплативши за це зневаженням всього, що було надбане до цього, особливо в царині свободи і державотворення. А це говорить про занепад духовності, бо духовності без свободи не буває.

Свобода потрібна людині для задоволення високих духовних творчих запитів, але споживацькому світогляду вона ворожа. В останні роки ми стали свідками того, що все більша кількість українців свободу не цінує, тому що без свободи легше живеться й люди з легкістю з нею розлучаються заради зручного і спокійного життя. Але в умовах такого життя відсутня духовність, а це завжди призводить до деградації цілого народу.

Афанасій Шкурупій, архієпископ Харківський і Ізюмський ПЦУ

136

Юрій Іванов

Головний редактор