Майстриня із Полтавщини вишиває унікальні рушники

Майстриня вишивки Лариса Пілюгіна все своє життя пропрацювала викладачем композиції в Решетилівському художньому ліцеї, що в Полтавській області. Лише кілька років, як пішла на заслужений відпочинок. Її вишивка славиться в усьому світі. Особливо вона любить вишивати художні рушники в притаманних для Полтавщини кольорах – білим по білому та у червоних тонах. 

Про свій талант до вишивки та педагогічний хист вона розповіла “Оперативній Україні інфо”.

Зустрічаємося з Ларисою Пілюгіною в її ошатній квартирі. На стінах висять картини та величезний гобелен. На столі – вишивка…
“Якраз застали мене за роботою. Вишиваю собі сукню. Буде мені наряд на “Решетилівську весну”. Кожного разу вдягаю на це свято щось особливе”, – показує тканину пастельного червоного кольору з вишитими орнаментами.

“Родом я із промислового міста Мічурінська Тамбовської області. Зростала у творчій атмосфері. Мій тато Михайло Іванович, нині уже покійний, був художником-оформлювачем. Займався живописом, брав участь зі своїми картинами у виставках. А мама, 95-річна Галина Леонідівна, теж малювала. Вона була  ветераном війни, кілька місяців тому померла. З такими обдарованими батьками неможливо було обрати іншу професію. Тож усі діти стали художниками. Першою вступила до Московського художньо-промислового училища ім. Калініна, далі – сестра Тетяна та брати Михайло і Володимир”,- говорить майстриня.

“Вирішила, що навчусь вишивати професійно…”

Лариса Пілюгіна в училищі невипадково обрала факультет “Художня вишивка та мереживне виробництво”. Адже ще змалечку любов до вишивання вона перейняла від матері.

“У моді були роботи «по канві» та вишивка хрестиком. Їх з мамою практикувала вдома. Проте вирішила, що навчусь вишивати професійно та засвою більше технік. В училищі зустріла своє кохання – Євгена Івановича. Він прийшов тоді якраз із армії й повернувся до навчання в наше училище. Такий собі був статний морячок. Дуже сподобалися одне одному. Згодом одружилися”, – згадує.

“Прикипіли до цього краю і серцем, і душею”

Після закінчення училища майстриню за розподілом направляють на роботу до Нових Санжар. Влаштувалася інженером-технологом на фабрику художніх виробів “Червоне проміння”.

“Приїхала до селища вже вагітною. До пологів лишалося близько трьох тижнів. Трохи попрацювала і поїхала додому народжувати. Узяла декретну відпустку. Рік жила в мами, поки чоловік довчився. Потім його направили на роботу до Решетилівки. І ми переїхали із донечкою Наталею за ним. Відразу перевелася з Нових Санжар на роботу до Решетилівського місцевого художнього училища. Віддали доньку в ясла. І вже тут із чоловіком розпочали свою творчу та педагогічну діяльність на повну потужність. Прикипіли до цього краю і серцем, і душею. Не віриться, що з того часу минуло понад 47 років. Вивчила кілька поколінь решетилівських майстрів. Серед моїх кращих учнів Надія Вакуленко, Алла Кісь, Олена Коршунова та інші”, – каже Лариса Михайлівна.

“Люблю вишивати художні рушники…”

Паралельно з педагогічною діяльністю Лариса Пілюгіна займалася вишивкою. Зі своїми художніми виробами побувала на різноманітних виставках як в Україні, так і за її межами.

“Займалася дослідницькою роботою. Їздила в фонди та музеї замальовувати старовинні вишивки, орнаменти. Потім на основі народної творчості створювала власні. Ось і тепер вишиваю собі сукню за зразком сорочки, який піддивилася в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”. На власний розсуд змінюю візерунок квітів та їхній колір і саму будову орнаменту. Загалом же люблю вишивати унікальні художні рушники в притаманних для Полтавщини кольорах – білим по білому та у червоних тонах. Вони стали моєю візиткою. А скільки вишила серветок, блуз, сорочок, скатертин. До тисячі виробів набереться! Серед клієнтів є прості люди, а є й відомі політики та громадські діячі. Також у мене замовляли на подарунок вишиванки для всіх президентів України. Ми колись із майстринею Надією Вакуленко навіть жартували: “Дивись, ось моя вишиванка на Вікторові Ющенку”. А вона мені відповідала: “Ні, то моя…”… Але це все по-доброму. Радіємо, що саме до Решетилівки їдуть по вишивку ручної роботи.

“Онук продовжить нашу славетну династію художників…”

У родині Пілюгіних творчістю займаються всі. Чоловік Лариси Євген Пілюгін – художник, заслужений майстер народної творчості України з килимарства. Такоє є головою Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва. Старша донька Наталія займається килимарством та робить народні іграшки: ляльки-мотанки. Крім того, вона – науковий співробітник Полтавського художнього музею та галереї мистецтв ім.М.Ярошенка.

А молодша донька також створює килими, має в Решетилівці свою власну майстерню. Наталя та Ольга – члени Національної спілки художників України та Спілки майстрів народного мистецтва.

“У нашому роду налічується 14 художників у кількох поколіннях. Мистецтво стало головною справою родини, де кожен митець має своє творче обличчя.Часто проводимо родинні виставки. Нещодавно така була в Полтавському літературно-меморіальному музеї І.П.Котляревського до Новорічних свят. На ній представили місто своїми гобеленами та вишитими рушниками. До цієї виставки вже долучився і 13-річний онук Павло. За його малюнками-ескізами донька Наталія виконала гобелен із котом та деревом життя. Тож плекаємо великі надії, що саме онук продовжить нашу славетну династію художників…”,- говорить майстриня.

Біографічна довідка: Лариса Пілюгіна  – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України та Спілки майстрів народного мистецтва. Має звання “Відмінник освіти” та грамоти Міністерства освіти. Її вишивка давно здобула визнання не тільки в нашій країні, а й за її межами. Майстриня – учасниця міжнародних, всеукраїнських та обласних виставок, конкурсів, фестивалів, ярмарків, лауреат обласної премії ім. І.П.Котляревського. Створила близько тисячі вишитих робіт. Багато з них перебувають у музеях Запоріжжя, Полтави, Києва, Опішні, Решетилівки. Разом зі своїми доньками Наталією та Ольгою бере активну участь у Всеукраїнській культурно-мистецькій суспільно-політичній акції “Рушник національної єдності”. Майстриня – одна з ініціаторів та постійних учасників обласного свята народної творчості «Решетилівська весна». 16 жовтня Ларисі Пілюгіній виповнилося 72 роки.

Читайте також: Художниця із Полтавщини вчить дітей малювати пастеллю.

Юрій Іванов

865

Юрій Іванов

Головний редактор