Історія маленького Іллі з Маріуполя: мама 10-річного хлопчика померла у нього в обіймах (фото)

Жителька Маріуполя, що на Донеччині, отримавши травму голови під час обстрілу з боку загарбників, померла в обіймах свого також пораненого 10-річного сина Іллі. Після цього орки вивезли дитину до окупованого Донецька.

Історію порятунку маленького українця розповіли у Facebook дитячої лікарні НДСЛ «Охматдит», повідомляє «Оперативна Україна інфо».

Від початку повномасштабного російського вторгнення Ілля разом з мамою залишилися у рідному місті, ховалися у своєму будинку, жили у підвалі. Одного разу вони тікали до сусідів, щоб сховатися від обстрілів. Але вберегтися не вдалося. Того дня жінка отримала поранення голови, а хлопчику розірвало ногу. Поранена Наталя на собі дотягнула сина до квартири знайомих.

Поранені та знесилені вони лежали на дивані та обіймали один одного. Мати стискала сина до тих пір, поки билося її серце. Наталя померла в обіймах свого сина. Далі знайомі забрали тіло жінки, а наступного дня російські військові вирішили насильно вивезти хлопчика в окупований Новоазовськ, а звідти вже в Донецьк.

В Іллі була роздроблена нога. Вже на окупованій території місцеві лікарі думали відрізати кінцівку, але все ж таки ногу вдалося зберегти. Тим часом бабуся Іллі в Україні шукала всі можливі способи, як повернути онука. Вона швидко оформила опікунство та перетнула кордони чотирьох країн, щоб забрати Іллюшу до себе.

Так співпало, що Ілля прибув у “Охматдит” у свій день народження: йому виповнилося 10 років. Привітати хлопчика з поверненням прийшов Президент України Володимир Зеленський, команда якого докладала безліч зусиль, аби Ілля повернувся в Україну. Трохи згодом, як зізнається бабуся, у лікарні в Іллі стався і символічний другий день народження – коли лікарі сказали, що нога повноцінно функціонує і він зможе ходити.

Хлопчик вже може рухати пальцями на ушкодженій кінцівці та налаштований на одужання дуже рішуче. Ілля розцвітає, коли до нього навідуються багато гостей, але сум в очах нікуди не дівся. Те, що довелося пережити цьому щирому і доброму хлопчику, не можна собі уявити та у жодному разі не можна пробачити.

Читайте також: «Краще вмерти від вибуху, ніж спостерігати, як вмирає від голоду дитина»: історія жінки, яка вижила в Маріуполі

Рашисти продовжують звозити вбитих містян до братської могили під Маріуполем

Орки блокують підземні виходи з «Азовсталі»

Азовці втратили зв’язок із польовим шпиталем

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу!

Тетяна Карпенко

83

Тетяна Карпенко

журналіст