Денис Супруненко: “Назвати гурт “Діти Фрістайла” порадив Андрій Данилко…”

Фронтмен гурту «Діти Фрістайла» Денис Супруненко погодився дати ексклюзивне інтерв’ю для “Оперативної України інфо” про  колектив, творчість та життя…

Полтавський гурт «Діти Фрістайла», до якого входять п’ятеро професійних музикантів, виконують пісні про кохання без прив’язки до жодного музичного стилю. Цей колектив –  гідне продовження славетних «батьків», одного з найпопулярніших гуртів кінця 90-х – початку 2000-х – гурту «Фрістайл».

– Денисе, хто придумав назву вашого гурту?

Д.С.: Десь 13 років тому Андрій Данилко подав таку ідею із назвою гурту колишній солістці гурту «Фрістайл» (нині покійній) Ніні Кірсо. Тоді цю ідею підхопив Анатолій Розанов. І він потихеньку почав її розвивати. І з 2015-го року ми врешті й з’явилися.

 У концертній програмі звучать  хіти гурту «Фрістайл», а всі інші – це вже ваші пісні. Скільки їх маєте загалом?

Д.С.: Із репертуару гурту «Фрістайл» виконали всього три пісні: «Белая акация», «Желтые розы» і «Ах, какая женщина!». Всі інші – це вже із нашого репертуару.

За сім  років існування гурту в нас з’явилося більше 50 власних пісень. Можемо вже сміливо розділити їх на дві концертні програми.

А яка пісня із усіх тобі  найбільше подається?

Д.С.: Мені важко сказати. Гадаю, що ті пісні подобаються найбільше, які ми найменшу кількість разів зіграли (усміхається). А якщо бути серйозним, то люблю пісню «До тебя».

Загалом ми любимо свою творчість і отримуємо від неї велику насолоду.

 На твою улюблену пісню «До тебя»  відзняли кліп. Хто над ним працював? Когось із відомих спеціалістів запрошували?

Д.С.: Над цією відеороботою працювала Олена Вінярська (український кліпмейкер, режисер, – прим. авт). До речі, вона вигадала нам і костюми. Ця людина профі своєї справи, людина з великої літери. Вона – одна з кращих в країні у своїй справі.

– У концертних програмах часто звучить попурі-пародія на виконавців: Г.Лепса, С.Вакарчука, О.Винника. У кого виникла ідея із цим номером?

Д.С.: Раніше ми із хлопцями працювали музикантами полтавських у ресторанах. Тоді часто наслідували цих виконавців, як і всі ресторанні артисти. Одного разу на студії прикололися. Це був своєрідний експромт. Вирішили показати номер на широку аудиторі. Глядачі оцінили наш експеримент і тепер – це стало вже нашою фішкою. Спочатку у попурі-пародії був ще й Стас Михайлов, але згодом ми його замінили на Олега Винника. Пародіювати голос останнього було найскладніше, оскільки в нього специфічний тембр. Тож довелося стати майже його фанатом. Переслухали чималу кількість пісень у виконанні цього артиста. І зрештою осилили специфіку його вокалу.

За час концертної діяльності із вами траплялися якісь курйозні ситуації?

Д.С.: Пригадую, як виступали в Харківські області. В один день мали два концерти. Між ними була різниця у дві години. На останньому концерті ми ледве влаштували пожежу. У нас майже загорілася апаратура. А все тому, що зал був старим. І проводка не витримала напруги. На останній пісні у повітрі відчувався запах  гуми. Тоді жартували, що ото запалили на концерті, що аж проводка поплавилася.

Спостерігаючи за твоїм виступом, бувають моменти, коли ти поводиш себе на сцені, як Олег Винник. Тобі про це хтось уже говорив?

Д.С.: Так, мені це вже не один раз казали. І я почав звертати увагу на це. Думаю, що така манера поведінки на сцені взята із мюзиклів. А її активно використовує Олег Винник у своїй виступах. Тому мене і асоціюють із ним. А це є загальною практикою у цьому сценічному жанрі. А загалом Олег Винник – це крутий артист, тому радію, що мене порівнюють саме з ним.

Засновник і головний редактор ІА “Оперативна Україна інфо” Юрій Іванов та Денис Супруненко

 

Ти береш доволі високі ноти. А який у тебе діапазон голосу?

Д.С.: Загалом можу із себе видавити десь три з половиною октави. Це із фальцетом. Зазвичай під час виступів із нашим репертуаром використовую півтори – дві октави.

Чи замислювався над сольною кар’єрою?

Д.С.: Навіть не думав про це, адже наш колектив – це велика дружня родина. Ми з друзями займаємося улюбленою спільною справою. І в цьому полягає увесь кайф…

Про гурт:

Автором музичного проекту «Діти Фрістайла» є композитор і продюсер Анатолій Розанов – творець знаменитої групи «Фрістайл» та всіх її хітів: «Ах, какая Женщина», «Больно мне, больно» і багатьох інших композицій, які люблять і пам’ятають вже багато років. «Діти Фрістайлу» – це молодіжна група, за форматом – поп-рок. У складі групи 5 молодих музикантів: близнюки Денис і Анатолій Супруненки (фронтмен і вокал-гітара), а також Володимир Галаган (вокал, гітара, клавішні) та Ігор Лаврик (вокал, барабани) і Максим Розанов (вокал, клавішні).

Читайте також: Наталія Фаліон: «Наше скромне життя перетворилося на суцільні гастролі».

Спілкувався Юрій Іванов

2 665

Юрій Іванов

Головний редактор